Повідомляємо, що сьогодні у світі спостерігається розповсюдження коронавірусної інфекції. 30 січня 2020р. на засіданні Міжнародного комітету з питань надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоровۥя спалах коронавірусу був визначений як надзвичайна ситуація в галузі міжнародної охорони здоровۥя.

З метою недопущення спалахів інфекційних захворювань доводимо до Вашого відома інформацію щодо профілактичних заходів.

Вашій увазі представляємо тематичні листівки

«Як захистити себе від коронавірусу».

·        Не «виховуйте» дитину, якщо у вас поганий настрій.

·        Чітко визначтеся, що ви хочете від своєї дитини (поясніть їй це), а також довідайтеся про те, що вона думає з цього приводу.

·        Дайте малюку можливість бути самостійним, не намагайтеся контролювати кожен його крок.

·        Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи його пошуку.

·        Розглядайте разом із дитиною її правильні й неправильні, доречні й недоречні кроки до поставленої мети.

·        Не пропустіть момент, коли будуть досягнуті перші успіхи.

·        Вкажіть малюкові на допущену помилку, щоб він осмислив її

·        Оцінюйте вчинок, а не особистість дитини. Пам`ятайте: сутність людини та її окремі учинки – різні речі.

·        Дайте дитині можливість відчути (через посмішку, дотик), що ви співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на її помилку.

·        Дитина має знати: якщо їй важко в емоційному плані, то необхідно  йти додому.  Домашній комфорт, добре й ласкаве слово рідних, завжди допоможуть.

·        Кращий спосіб зняття нервового напруження – фізичне навантаження (фізкультура, фізична робота). Якщо в дитини поганий настрій, пограйтеся з нею на свіжому повітрі в рухливі ігри (футбол, волейбол, теніс) або залучіть до роботи на городі, в саду, на клумбах. Гра зі свійською твариною також заспокоює нервову систему.

Учити дитину допомагати по дому дуже важливо для того, щоб з твого малюка виріс по-справжньому чуйна до труднощів інших людина. Але починати привчати дитину до такої допомоги потрібно самого раннього віку, саме тоді, коли у хлопців формуються звички на все життя. Як привчити дитину допомагати батькам, читай в нашій статті.

Деякі психологи рекомендують привчати малюка до допомоги по дому вже в дуже ранньому віці – приблизно в 6 місяців. Для початку просто знайом крихітку з предметами побуту. Пилосос, наприклад, може викликати у нього дуже великий інтерес. Нехай натискає на техніці кнопочки, які торкатися безпечно. Вважається, що так маляті пізніше буде потім не в новинку допомагати по дому мамі.

Здається, що навіть після року дитина здатна тільки грати і просто дивитися на світ широко розкритими очима. Але навіть у тому віці, як тільки малюк починає ходити, можеш брати його собі в помічники. Наприклад, дати в ручки ганчірку для пилу і грати з малюком, зображуючи прибирання. Тільки стеж, щоб дитині було цікаво, а не нудно. Ясна річ, що і змушувати його «допомагати» собі теж не можна, адже тоді маля до цієї самої ганчірці не підійде з упертості.

Також можна поступати і з підмітанням підлоги. Дай дитині віник і нехай собі «мете» скільки душі завгодно. Зазвичай, діткам подобається копіювати дії мами, зображуючи господиню або хоча б борючись із сміттям на підлозі.

Прищеплення дитині звички допомагати дорослим починається саме з того моменту, коли ти просиш дитину прибрати свої речі. Наприклад, дворічна крихітка зможе запросто скласти іграшки в коробку, зібрати за собою речі, наприклад, одяг і т.д. якщо дитина буде регулярно виконувати подібні дії, у неї виробиться звичка до прибирання за собою. Також можеш просити дитину прибрати крихти зі столу ганчірочкою, якщо малюк захоче, обполоснути кухоль (на всяк випадок, краще пластиковий), але для цього доведеться тримати його над мийкою.

Привчити малюка до допомоги батькам без втрат практично неможливо. Тому приготуйся до того, що малюк буде ганчіркою для пилу витирати і тварин, і себе, під час «миття посуду» ополоснется і сам, а коли буде прибирати крихти зі столу, всі вони благополучно опиняться на підлозі. Але ні в якому разі не кричи на дитину. У сотий раз покажи, що потрібно робити і повтори ще стільки ж, поки малюк не зробить як треба. Але пам’ятай ще, що подібна невмілість – це ще наслідок недостатньо налагодженої координації. Тому привчаючи дитину до роботи по дому, ти заодно працюєш і над поліпшенням роботи його рухової системи.

Всі великі справи творилися завдяки маленькими кроками. Тому, щоб твоя дитина виросла справжнім помічником, потроху привчай його до роботи.